Протидія домашньому насиллю
ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про запобігання та протидію домашньому насильству
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
Примірний перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства
Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:
До територіального органу поліції або за телефоном 102.
До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоці.
До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
До близької людини.
На телефони «Гарячих ліній».
Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
116-123 (цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів), 0-800-500-225 та 116-111
Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба: (044) 255-64-50
Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги: Зателефонувавши зa номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах; правові консультації;
зв 'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв 'язку. Служби підтримки постраждалих осіб:
1) центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
2) притулки для дітей;
3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5) центри соціально-психологічної допомоги;
6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медика-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
Відповідальна особа для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів домашнього насильства - соціальний педагог Кондратюк Тетяна Олександрівна
Насильство в сім’ї є однією проблемою, яка існує у всіх, без винятку, країнах світу.
Одна з головних особливостей насильства в сім’ї – повторювані інциденти різних видів насильства (фізичного, психологічного, сексуального та економічного). Вони є важливим показником, що відрізняє «насильство в сім’ї» від «конфлікту». Конфлікт, зазвичай, має своє завершення, насильство ж характеризується систематичністю. Конфлікт має в основі проблему, яку можна вирішити. У ситуації з насильством в сім’ї одна людина постійно контролює іншу із застосуванням сили, а це призводить до психологічних або фізичних травм. Ще одна особливість насильства в сім’ї, що посилює психологічну травму, полягає в тому, що кривдник і потерпілий – близькі люди.
Домашнє насильство – це такі дії одного члена сім’ї по відношенню до іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного, чи морального страждання. (Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»).
Домашнє насильство – це злочин, вчинений найближчими для кожного з нас людьми: батьком, матір’ю, сестрою або братом.
Тобто, до правопорушень, учинених у сфері сімейно-побутових відносин, відносяться протиправні діяння, що посягають на життя і здоров’я, особисту свободу, честь і гідність, громадський порядок, в основі яких лежать неприязні взаємовідносини або раптово виниклі конфлікти між близькими родичами та членами сім’ї.
З метою привернення уваги учнів Доброславського НВК до проблем домашнього насильства, роз’яснення наслідків правопорушень скоєних на цьому грунті в навчальному закладі проводяться години спілкування, бесіди, уроки-тренінги на теми: «Насильство в сім'ї та права дитини», «Життя без загроз».
Соціальним педагогом спільно із класними керівниками проводяться профілактичні заходи з метою запобігання та протидії домашньому насильству.